Поема "Євшан зілля"

Деталі

Створено: Понеділок, 08 січня 2018, 12:24

Останнє оновлення: Понеділок, 08 січня 2018, 14:27

Перегляди: 1650

Тема.Поема «Євшан-зілля». Зміст, основна думка. Образи твору.

Мета: сприяти усвідомленню учнями ідейно-художніх особливостей поеми,

шляхом аналізу твору формувати в них висновок про те, що найважливішим енергетичним джерелом будь-якого народу є історична пам'ять, утрата якої перетворює націю на безлике населення;

закріпити поняття поема як жанр ліро-епосу; розвивати образне, логічне та критичне мислення, навички вдумливого, виразного читання ліро-епічного твору, вміння характеризувати образи; виховувати почуття патріотизму та національної свідомості, інтерес до пізнання історії свого народу, його духовно-творчої спадщини.

Завдання уроку.

Учні повинні знати:

• зміст поеми "Євшан-зілля";
• визначення поеми як ліро-епічного жанру;
• риси характеру головного героя;
• рослинні символи України.

Учні повинні вміти:

• виразно і вдумливо читати поему;
• висловлювати й обґрунтовувати власне ставлення до прочитаного;
• добирати цитати з твору для підтвердження своїх думок.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Форми роботи: робота в групах, розповідь-вступ, розповідь-завершення,

репродуктивна бесіда, робота з підручником, «Мікрофон», «незакінчене речення», продуктивне навчання, комп’ютерна підтримка

Теорія літератури: ліро-епічний твір, поема.

Обладнання: підручник, портрет М.Вороного, запис пісень у виконанні

Н.Матвієнко, репродукції картин К.Білокур, учнівські ілюстрації до твору, комп'ютер.

Епіграфи: Людина повинна завжди пам'ятати,

Звідки вона пішла в життя.

Людина не має права бути безбатченком.      

О.Довженко

Красо моя, траво моя отецька,

Гонець і свідок літ і поколінь.

А.Малишко

Хід уроку

І. Організаційний момент

Вчитель. Дорогі діти! Продзвенів уже дзвінок,

Починаємо урок незвичний,

Бо гостей у нас багато.

Усмішкою їх вітаймо

І часу дарма не гаймо!

За парти сідаємо рівно,

До роботи беремось сумлінно!

Перевірте готовність робочих місць, налаштуйтесь на серйозну роботу

ІІ. Мотиваційний етап

(Звучить запис народної пісні "Ой роде наш красний" у виконанніН.Матвієнко. На екрані — портрет Ніни Матвієнко)

Вчитель. Наш урок почався чарівним співом Ніни Матвієнко, однієї з найкращих виконавиць українських народних пісень. Нехай він стане своєрідним місточком від розділу "Народні пісні та пісні літературного походження" до розділу "Історичне минуле України", подарує нам гарний настрій та надихне на роботу.

Вже сніп у полі споловів,

І став гіркішим дух полину,

І червоніють кетяги калин

На взліссі вечорів осінніх.

Радію квітам я і травам,

Що ще красуються в гаях.

Це спогад про життя яскравий,

Про щось приємне у людських серцях.

Такі поетичні рядки підказує мені нині моє серце. А що у ваших серцях? Які виникають почуття чи, можливо, спогади, коли дивитеся на гроно калини, гілочку верби чи якусь квітку?

(Відповіді учнів)

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку. Завдання уроку

Вчитель. Я не випадково заговорила про рослини, які для нас, українців, так багато значать. На минулому уроці ми з вами познайомились з творчістю Миколи Вороного та його поемою «Євшан-зілля». Сьогодні ми прожовжуємо роботу над вивченням поеми. Тому тема сьогоднішнього уроку —Поема «Євшан-зілля». Зміст, основна думка. Образи твору

(оголошення вчителем мети уроку)

«Євшан-зілля» — це твір, головний герой якого воскресив у собі історичну пам'ять завдяки скромній і непримітній степовій рослині — запашному полинові. Запишіть тему уроку.

(запис у зошиті теми уроку)

♦ Робота над епіграфом уроку.

(учні зачитують епіграф з дошки і дають відповіді на запитання вчителя)

▪ Як ви розумієте ці слова?

▪ Про яку траву йде мова у рядках Андрія Малишка?

Сплануймо нашу роботу. Готуючи до уроку творчі презентації, ви за бажанням об'єдналися у групи "Калина", "Верба", "Чорнобривці" та "Полин". Розкажіть, які випереджувальні завдання ви готували?

(презентації груп)

І група «Чорнобривці». Ми готували легенду про «Чорнобривці». Дізналися, що назва чорнобривців пов’язана зі старовинною легендою про майстрів-чоботарів, які виготовляли особливо гарні, святкові жіночі чобітки, що мали яскраво-червоні халяви та чорні голівки-чорнобривці.

ІІ група «Калина». Ми приготували на прислів’я та приказки про калину.

● Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.

● Заливається, як соловейко на калині.

● Дівчина, як у лузі калина.

● Вибери собі дівку, як калинову гілку.

ІІІ група «Верба». Ми підготували інформацію про лікарські властивості верби.

Верба — природній фільтр, вона дуже цілюща, використовують кору, гілки. Настій кори понижує температуру, застосовується при ревматизмі, застуді, головному болю, розладах шлунка.

ІV група «Полин». Ми підготували фотоілюстрації , де зображено різні види полину і прислів’я про нього.

ІV. Опрацювання навчального матеріалу.

Вчитель. Свою поему М.Вороний назвав "Євшан-зілля". Українці цю траву називають полином. Візьміть у долоньки цю рослину, потріть і відчуйте її дух. Скажіть, які асоціації виникають у вашій уяві? А які почуття сповнили вас, коли ви читали поему? Поділіться своїми враженнями й відчуттями.

(усні відповіді учнів)

Вчитель.Відрадно, що твір нікого не залишив байдужим. Такі ж почуття - гіркоту, біль, тривогу за Україну та її народ мав і палкий патріот своєї країни, ви­значний майстер слова Микола Вороний.

●Звідки автор узяв тему та сюжет для своєї поеми? (з літопису «Повість минулих літ» Нестора Літописця»)

(відповіді учнів)

Вчитель. Давайте дізнаємося з літопису, як це було…

                                      Догорає свіча, і рівненькі рядки

                                     Повертають усіх нас в минулі віки…

                                     Тихо в келії цій, і скрипить лиш перо…

(демонстрація презентації)

Літописець.(пишучи літопис). Володимир Мономах погубив поганих половців, вигнав їхнього хана Отрока в Обези, а хан Сірчан зостався коло Дону, рибою живлячись.

По смерті Володимировій зостався у Сірчана один лиш музика Ор, і послав він його в Обези, кажучи: «Володимир уже помер. Тож вернися, брате, піди в землю свою. Мов же ти йому слова мої, співай же йому пісні половецькії. А якщо не схоче, дай йому понюхати зілля, що зветься Євшан». (дописує щось)

(Підводиться, згортає літопис, передає вчителеві)

Вчитель. Отже, головні персонажі поеми М.Вороного — представники ворожого на той час половецького народу, який стільки горя приніс нашій землі. Та ми не сприймаємо їх як ворогів, навпаки, співчуваємо батькові, уболіваємо за його сина. І в цьому вияв великого гуманізму письменника. Адже для будь-якого батька (незалежно від його національності) найстрашніше — втрата любої дитини.

V. Робота над змістом твору

Бесіда

► Як потрапив до Києва син половецького хана? Знайдіть цитату.

► Як жилося йому там? Процитуйте за текстом.

► А як жилося в цей час батькові юнака? Підтвердьте своє спостереження відповідним уривком.(страждав на самоті)

► Чому саме гудця послав хан до сина з надією, що той поверне його додому? (розумівся на чарах)

► Які пісні співав гудець юнакові? (бойові та колискові)

► Чи згадав юнак батьківщину? (не згадав)

► Що використав співець як останню надію? (чарівне зілля євшан)

► Яка реакція була в ханенка на цей пучечок трави з рідної землі? Процитуйте.

Вчитель. Сформулюйте тему та основну думку поеми «Євшан-зілля»

(учні відповідають, учитель узагальнює, всі записують у зошит)

VІ. Формування і вдосконалення вмінь та навичок

Вчитель.Твір Миколи Вороного «Євшан-зілля», названий поемою. Це жанр мішаної форми, тому що має ознаки таких родів літератури, як лірика й епос. Згадаймо, що називається епосом і що ється лірикою.

(відповідіучнів)

►Епос — один із трьох родів літератури. Основаепічного твору — розповідь від автора.

► Лірика — один із трьох родів художньої літератури, у якому навколишню дійсність зображено шляхом передання почуттів, настроїв, переживань, емоцій ліричного героя чи автора.

Розглянемо схему на екрані(схему спроектовано).

У ліро-епічних творах розповідь і зображення поєднуються з вираженням та емоціями, почуттями і переживаннями Отже, що називається ліро-епосом або ліро-епічним твором?

(Учні зачитують визначення з підручника на 58.)

Отже, яка родова ознака твору М. Вороного «Євшан-зілля»? (Родова ознака твору — ліро-епічний твір)

VІ. Дослідницько-пошукова робота у групах.

Завдання

►Групі "Чорнобривці": скласти характеристику юного половця.

                                                  Сміливий

                               Мужній                            патріот

                                                       Юнак

                               Улюблений                    волелюбний

   син батька

                                                  половчанин

► Групі "Калина": знайти художні засоби у творі та визначити їхню роль.

Епітети — старе оповідання, слів гучних і мальовничих, рідний степ…

Порівняння — пройшов, як злодій, наче лагідна молитва…

Метафори — блищить красою, загула невпинна пісня…

► Групі "Полин": розгадати кросворд.

По горизонталі

3. Бог грому.

4. Ліс у яру, в долині або яр,

порослий лісом.

5. Різновид полину.

7. Музикант, співак.

8. Доповніть рядки: "Рідний степ - широкий,

вільний, пишнобарвний і квітчастий - раптом став перед очима,

з ним і ... нещасний".

9. Твар, лице.

По вертикалі

1. Люди, взяті в полон, а також награбовані майно та худоба.

2. Розкоші.

3. Доповніть рядки: "Краще в ріднім краї милім полягти кістьми, сконати, ніж в землі чужій, ворожій в славі й шані ...".

6. Найдавніший вид історичної прози, хронологічно послідовний запис історичних подій.

► Групі "Верба": довести актуальність поеми для сьогочасної України.

Поема «Євшан-зілля» є актуальною, тому що ми маємо бути патріотами своєї землі, не забувати про неї, вивчати історію свого народу, звичаї, традиції, мову, шанувати батька, неньку, рідну домівку.

VІІ. Закріплення знань, умінь і навичок

Складання сенкану.

Що таке сенкан? (відповіді учнів)

Іменник — євшан. Група «Калина» добирає прикметник (два і більше), група «Чорнобривці» — дієслово (три і більше), група «Верба» фраза чи речення (чотири і більше), група «Полин» записує вислови відомих людей про євшан.

Євшан

Непримітний, степовий, гіркий, цілющий.

П’янить, милує, надихає, навіює, чарує, лікує, виховує.

Хай кожну людину запах євшан-зілля в батьківську домівку повертає знов.

Де ж того євшану взяти,

Того зілля-привороту,

Що на певний шлях направить

Шлях у край свій повороту

Вчитель. Збереження історичної пам'яті — завдання, важливе для будь-якого народу, бо воно визначає не тільки його минуле, а й майбутнє.Такого народу, як половці, нині немає. Як ви думаєте — чому? (Половці не зберегли своєї мови, традицій, способу життя, втратили себе, розчинилися в інших спільнотах.)

VІІІ. Підбиття підсумків. Оцінювання

"Незакінчені речення"(«Мікрофон»)

►На уроці я більше дізнався про ...

►Мені цей урок допоміг з'ясувати, що ...

► Чи потрібне євшан-зілля українцям нині?

► До кого звертається із заключним словом автор поеми?

Вчитель.

Вічні будьте, калина й верба,

     Мальви — спогад про бабцю стареньку,

       Дух полину пробудить нехай

     Пам'ять у нас про Вітчизну-неньку.

Рефлексія. З'ясування емоційного настрою, отриманого на уроці під час роботи. (Учні дають оцінку своєму настрою, добираючи іменники, наприклад: сонечко, веселка тощо.)

Домашнє завдання. Написати можливе продовження твору М.Вороного.

• < Попередня
• Наступна >